ДІЇ НАСЕЛЕННЯ 

ПРИ ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНОМУ СИГНАЛІ “УВАГА ВСІМ!” ТА  МОВНІЙ ІНФОРМАЦІЇ 

ВІДДІЛУ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

 (ШТАБУ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ)”

Головний  спосіб  оповіщення  населення  про  дії  при  виникненні надзвичайних  ситуацій  –  це  передача  повідомлення  по  мережі  провідного мовлення  (через  квартирні  і  зовнішні  гучномовці),  а  також  через  місцеві радіомовні  станції  і  телебачення.  Для  привернення  уваги  населення  в екстремальних  випадках  перед  передачею  інформації  включаються  сирени,  а також інші сигнальні засоби.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!  Сирени  і  переривисті  гудки  інших  сигнальних  засобів означають сигнал цивільної оборони “УВАГА ВСІМ!”.

Почувши такий сигнал, негайно увімкніть гучномовець, радіоприймач, телевізор  і  слухайте  повідомлення  управління (відділу,  штабу  ЦО)  з  питань надзвичайних ситуацій області (міста обласного підпорядкування або сільського району).

На  кожний  випадок  надзвичайних  ситуацій  управлінням  (відділом, штабом  ЦО)  з  питань  надзвичайних  ситуацій  області  (міста  обласного підпорядкування  або  сільського  району)  готуються  приблизні  варіанти повідомлень, які потім, з урахуванням конкретних подій, корегуються.

Інформація передається протягом 5 хвилин після подачі звукових сигналів (сирени, гудки і т.д.).

Вислухавши  це  повідомлення  управління  (відділу,  штабу  ЦО)  з  питань НС, кожний повинен діяти без паніки і метушні у відповідності з отриманими вказівками.

Повідомлення  управління  (відділу)  з  питань  НС,  включає: 

∙ місце  і  час виникнення надзвичайної ситуації; розміри та масштаби надзвичайної ситуації;

∙ час  початку  та  тривалість  дії  факторів  ураження;  територія  (райони,  масиви, вулиці, будинки і т.д.), яка потрапляє в осередки (зони) ураження;

∙ порядок дій при надзвичайних ситуаціях; інша інформація.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!  Кожне  повідомлення  управління  (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій області міста  обласного  підпорядкування  або району) може і буде відрізнятися одне від одного.

ПОВІДОМЛЕННЯ  будуть  залежати  від  екстремальних  умов,  розмірів, тривалості  та  масштабів  можливих  наслідків  надзвичайних  ситуацій, ступеню небезпеки  факторів  ураження  для  населення  області  (міста  обласного

підпорядкування,  району)  та  стану  рятувальних  і  невідкладних  аварійних

відновлювальних робіт.

Кожний громадянин повинен знати телефони органу управління з питань

НС  і  аварійно-рятувальних  сил  району  (міста).  Кожний  громадянин,  який

знаходиться на роботі,повинен виконувати всі розпорядження начальника

ЦЗ і штабу цивільного  захисту,  суб’єкта  господарської   діяльності,  а при знаходженні вдома повинен:

∙ тримати  вдома  постійно  включеними  репродуктори, радіо-приймачі,  телевізори  для  того,  щоб  слухати  розпорядження  і  вказівки органів виконавчої влади, управлінь (відділів) з питань надзвичайних ситуацій;

∙ привести  в  готовність  індивідуальні  засоби  захисту  органів  дихання  і шкіри,  при їх відсутності приготувати найпростіші засоби (повсякденний одяг, взуття, ватно-марлеві пов’язки, плівку тощо);

∙ постійно тримати при собі засоби індивідуального захисту;

∙ підготувати аптечку  АІ-2 або її аналоги, при їх відсутності автомобільну

∙ або  домашню  аптечку,  перев’язувальний  бинт,  вату,  марлю,  протихімічний пакет, антибіотики, засоби йодної та засоби профілактики проти інфекції;

∙ провести  у  квартирі  (домі)  протипожежні  профілактичні  заходи, підвищити  захисні  властивості  квартири  (дому)  від  радіоактивних  речовин (провести додаткову герметизацію);

∙ захистити  продукти  харчування  і  води  від  радіоактивного  та  хімічного зараження (покласти їх в холодильник, завернути в пергамент, плівку, целофан та пакети  з  них,  використати  герметичний  посуд  (термоси,  банки,  бідони, каністри тощо);

∙ знати  (уточнити)  місце  найближчого  сховища  або  укриття,  де  можна

∙ укритися. При їх відсутності приступити до пристосування під укриття підвалу

∙ (погребу) і до будівництва укриття найпростішого типу;

∙ при  об’явленні  відселення  (евакуації)  швидко  підготуватися  до  неї

∙ (уточнити при необхідності місце збірного евакуаційного пункту).

Якщо сигнал застав вас в транспорті, громадському місці (магазині, театрі,на ринку тощо) необхідно уважно і спокійно вислухати вказівки адміні-страції про те, де  поблизу  знаходиться  станція  метрополітену,  сховище,

(укриття)  і  як найшвидше добратися і укритися в них, якщо є час то якнайшвидше добратися додому і діяти у відповідності з отриманими вказівками.

Якщо  сигнал  застав  ваших  дітей  в  школі,  дитячому  садку  тощо  негайно необхідно їх забрати додому і діяти у відповідності до отриманих розпоряджень органів  управління  у  сфері  цивільного  захисту,  захисту  населення  і  територій від надзвичайних ситуацій.

Основні поняття та визначення пожежної безпеки

Вогонь, що вийшов із-під контролю, здатний викликати значні руйнівні та смертоносні наслідки. До таких проявів вогняної стихії належать пожежі.

Пожежа – неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі.

Залежно від розмірів матеріальних збитків пожежі поділяються на особливо великі (коли збитки становлять від 10000 і більше розмірів мінімальної заробітної плати) і великі (збитки сягають від 1000 до 10 000 розмірів мінімальної заробітної плати) та інші. Проте наслідки пожеж не обмежуються суто матеріальними втратами, пов’язаними зі знищенням або пошкодженням основних виробничих та невиробничих фондів, товарно-матеріальних цінностей, особистого майна населення, витратами на ліквідацію пожежі та її наслідків, на компенсацію постраждалим і т. ін. Найвідчутнішими, безперечно, є соціальні наслідки, які, передусім, пов’язуються з загибеллю і травмуванням людей, а також порушенням їх фізичного та психологічного стану, зростанням захворюваності населення, підвищенням соціальної напруги у суспільстві внаслідок втрати житлового фонду, позбавленням робочих місць тощо.

Не слід забувати й про екологічні наслідки пожеж, до яких, у першу чергу, можна віднести забруднення навколишнього середовища продуктами горіння, засобами пожежогасіння та пошкодженими матеріалами, руйнування озонового шару, втрати атмосферою кисню, теплове забруднення, посилення парникового ефекту тощо.

Цілком закономірно, що існує безпосередня зацікавленість у зниженні вірогідності виникнення пожеж і зменшенні шкоди від них. Досягнення цієї мети є досить актуальним і складним соціально-економічним завданням, вирішенню якого повинні сприяти системи пожежної безпеки.

Пожежна безпека об’єкта – стан об’єкта, за якого з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Основними напрямками забезпечення пожежної безпеки є усунення умов виникнення пожежі та мінімізація її наслідків. Об’єкти повинні мати системи пожежної безпеки, спрямовані на запобігання пожежі, дії на людей та матеріальні цінності небезпечних факторів пожежі, в тому числі їх вторинних проявів. До таких факторів, згідно з ГОСТ 12.1.004-91, належать: полум’я та іскри, підвищена температура навколишнього середовища, токсичні продукти горіння й термічного розкладу матеріалів і речовин, дим, знижена концентрація кисню.

Вторинними проявами небезпечних факторів пожежі вважаються: уламки, частини зруйнованих апаратів, агрегатів, установок, конструкцій; радіоактивні та токсичні речовини і матеріали, викинуті зі зруйнованих апаратів та установок; електричний струм, пов’язаний з переходом напруги на струмопровідні елементи будівельних конструкцій, апаратів, агрегатів внаслідок пошкодження ізоляції під дією високих температур; небезпечні фактори вибухів, пов’язаних з пожежами; вогнегасні речовини.

Складові та загальна схема забезпечення пожежної безпеки

Системи пожежної безпеки – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежі та збитків від неї.

Відповідно до ГОСТ 12.1.004 -91 пожежна безпека об’єкта повинна забезпечуватися системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту і системою організаційно-технічних заходів.

Системи пожежної безпеки мають запобігти виникненню пожежі і впливу на людей небезпечних факторів пожежі на необхідному рівні. Потрібний рівень пожежної безпеки людей за допомогою зазначених систем, згідно з ГОСТ 12.1.004-91, не повинен бути меншим за 0,999999 відвернення впливу на кожну людину, а допустимий рівень пожежної небезпеки для людей не може перевищувати 10″ впливу небезпечних факторів пожежі, що перевищують гранично допустимі значення на рік у розрахунку на кожну людину.

Об’єкти, пожежі на яких можуть призвести до загибелі або масового ураження людей небезпечними факторами пожежі та їх вторинними проявами, а також до значного пошкодження матеріальних цінностей, повинні мати системи пожежної безпеки, що забезпечують мінімально можливу імовірність виникнення пожежі. Конкретні значення такої імовірності визначаються проектувальниками та технологами.

Метою пожежної безпеки об’єкта є попередження виникнення пожежі на визначеному чинними нормативами рівні, а у випадку виникнення пожежі – обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

Основними вихідними даними при розробці комплексу технічних і організаційних рішень щодо забезпечення потрібного рівня пожежної безпеки в кожному конкретному випадку є чинна законодавча і нормативно-технічна база з питань пожежної безпеки, вибухопожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин, що застосовуються у виробничому циклі, кількість вибухопожежонебезпечних матеріалів і речовин і особливості виробництва. На основі цих вихідних даних визначаються такі критерії вибухопожежонебезпеки об’єкта, як категорії приміщень і будівель за вибуховою і пожежною небезпекою, а також класи вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон. Саме залежно від категорії приміщень та будівель і класу зон за вибуховою і пожежною небезпекою, відповідно до вимог чинних нормативів, розробляються технічні і організаційні заходи і засоби забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта.

Згідно з викладеним вище на рис. 21.1 для більшої наочності у вигляді блок-схеми приведена загальна послідовність вирішення питань щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта. Характеристика окремих елементів цієї схеми і їх змістовне наповнення більш детально розглядаються далі.

Навчальний заклад в житті кожної людини в певний час грає дуже важливу роль. Для учнів вона є не тільки місцем, де вони отримують знання, але і джерелом спілкування. Для вчителів це робота, а значить тут повинно бути комфортно і безпечно. Також дитячі установи часто стають місцем проведення різних подій – це можуть бути ярмарки, концерти або навіть вибори. Тому пожежна безпека у школі – це надзвичайно важлива справа, яка вимагає до себе великої уваги.
Крім того, у 1994 році був прийнятий закон, в якому зазначено, що всі працівники закладу, а так само всі учні повинні бути навчені правилам безпечної поведінки.

Інструкція

Пожежна безпека в ліцеї регламентується правилами. Основним документом є «Інструкція з пожежної безпеки», яка включає в себе: загальні положення, вимоги пожежної безпеки, дії при пожежі. У загальних положеннях зазначено, що весь персонал, а також всі учні, гості та відвідувачі ліцею повинні ознайомитися з даною інструкцією та слідувати їй. Що ж говорять правила? Пожежна безпека в закладі завжди контролюється, тому зазначено, що всі території повинні бути доступні для під’їзду, на них не повинно бути сміття, а так само ніщо не повинно заважати доступу до пожежного інвентарю. До приміщення самої школи пред’являються вимоги: вся територія повинна бути поділена за класами небезпеки. Наприклад, кабінет хімії більш небезпечний, ніж кабінет математики. Також не повинно бути пального сміття. Меблі повинні розташовуватися так, щоб не перекривали виходи та вікна, а якщо на вікнах є грати, то вони повинні відкриватися.

Вказуються заходи, необхідні для того, щоб пожежна безпека в школі була на вищому рівні, якщо планується проведення заходів з великим скупченням людей. Також прописано, що в школі має бути необхідна кількість вогнегасників у справному стані, а також слід провести інструктаж про те, як ними користуватися.

Дії при пожежі

Що ж робити, якщо виникла небезпечна ситуація із-за того, що в неналежному вигляді була пожежна безпека у ліцеї? Інструкції повинні бути вивішені на чільне місце. Перше і найголовніше при пожежі або при його ознаках, наприклад задимленні або запах горілого або дим, – потрібно негайно подзвонити в службу порятунку або набрати номер пожежної частини, повідомити адресу закладу, своє прізвище і розповісти про наявність в установі людей, назвати їх кількість. Далі слід організувати евакуацію і повідомити про те, що відбувається директору. Він же, у свою чергу, повинен переконатися, що викликані пожежники, далі при необхідності зобов’язаний відключити електроенергію. Директор бере участь в організації евакуації, забезпечує зустріч під’їжджаючих пожежних машин. Якщо його немає, всі ці функції перекладаються на особу, яка його замінює. Дуже важливо дотримувати всі правила, які включає в себе пожежна безпека в школі. Інструкції є обов’язковими для всіх, відповідальність за невиконання пунктів може бути аж до кримінальної.

Заходи

Раз в півріччя в кожному закладі необхідно здійснювати навчання. Щоб проконтролювати, в якому стані знаходиться пожежна безпека в школі, проводяться перевірки. Це потрібно для того, щоб підготувати до всіх можливих надзвичайних ситуацій. Але це далеко не всі заходи. Відповідальний за пожежну безпеку на початку навчального року або до його початку готує план, в якому вказує, які повинні бути заходи в школі. Пожежна безпека також контролюється і адміністрацією установи. В цей план зазвичай вписують все, що пов’язане з нею. Це загальні правила, які передбачає пожежна безпека в школі, інструктаж та інші заходи. Також необхідно провести навчання для учнів. Вони повинні чітко усвідомити, які існують правила. Пожежна безпека у школі включає: загальні вимоги, зазначення того, що категорично заборонено. А також алгоритм дій на випадок пожежі. Отже, до спільних дій відноситься: всі учні повинні знати та дотримуватися правил пожежної безпеки, учні старших класів зобов’язані знати, де знаходяться засоби пожежегасіння та вміти ними користуватися. Всі діти повинні пам’ятати, де розташований план евакуації, і розуміти, як ним користуватися.

При загорянні або підозрі на нього необхідно негайно повідомити про це вчителя або працівнику школи. Категорично заборонено: приносити в школу легкозаймисті, горючі речовини або матеріали, розводити багаття або палити на території школи, залишати прилади, що включені в мережу без нагляду, використовувати піротехніку.

Що потрібно знати

При пожежі:

  1. Повідомити працівнику закладу чи вчителю про спалах.
  2. Не панікувати, чітко виконувати всі вказівки дорослих.
  3. Не заважати, не створювати тисняву, не бігти, допомагати молодшим учням і однокласникам.
  4. Ні в якому випадку не намагатись самостійно усунути пожежа.

5.  При виході з ліцею залишатися у вказаному місці до подальших вказівок. Крім того, план заходів щодо пожежної безпеки, можуть бути внесені позакласні заняття, на яких діти зможуть детальніше дізнатися про причини пожежі і діях при загорянні.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"

Процедура подання  (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)

  1. 1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
  2. 2. На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).
  3. 3. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.
  4. 4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.
  5. 5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу

  1. 1. Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.
  2. 2. Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
  3. 3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
  4. 4. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

СТРУКТУРА ТА ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Система управління Ліцеєм сучасної освіти відповідає ст. 24 Закону України «Про освіту» №2145-VIII від 05.09.2017 та Статуту закладу (затверджено рішенням засновника 14.07.2021 № 1). struktura Управління Ліцеєм сучасної освіти  в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: 1) засновник – Засновником Ліцеєм сучасної освіти є фізичні особи, громадяни України. Засновник або уповноважений ним орган здійснює фінансування Закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі, інженерні комунікації, обладнання, встановлює їх статус, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування. 2) керівник – В.о.директора Ліцею сучасної освіти ради – КИРПАЛЕ Аліна Василівна. Керівник ліцею здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність ліцею. Повноваження (права і обов’язки) та відповідальність керівника ліцею визначаються законом, установчими документами ліцею та трудовим договором. Керівник є представником ліцею у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом та установчими документами ліцею. Керівник ліцею в межах наданих йому повноважень:
  • організовує діяльність ліцею;
  • вирішує питання фінансово-господарської діяльності ліцею;
  • призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов’язки;
  • забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм;
  • забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти;
  • сприяє та створює умови для діяльності органів самоврядування ліцею;
  • сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників ліцею;
  • здійснює інші повноваження, передбачені законом та установчими документами ліцею.
3) постійно діючий дорадчий колегіальний орган управління ліцею – педагогічна рада, повноваження якої визначаються Законом і Статутом закладу освіти. Керівник ліцею є головою педагогічної ради – постійно діючого колегіального органу управління ліцеєм. Усі педагогічні працівники ліцею мають брати участь у засіданнях педагогічної ради. Члени педагогічної ради мають право виносити на її розгляд актуальні питання навчально-виховного процесу. Педагогічна рада ліцею: -планує роботу ліцею; -схвалює освітню програму ліцею та оцінює результативність її виконання; -формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної доброчесності; -розглядає питання щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу; -приймає рішення щодо переведення здобувачів освіти до наступного класу і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні; -обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників; -розглядає питання впровадження в освітній процес передового педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти; -розглядає питання щодо відповідальності здобувачів освіти, працівників ліцею та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків. Рішення педагогічної ради закладу загальної середньої освіти вводяться в дію рішеннями керівника ліцею. 4) органи самоврядування здобувачів освіти – учнівське самоврядування; 5) інші органи, передбачені спеціальними законами та установчими документами ліцею. У ліцеї створені і діють учнівський комітет, батьківський комітет, методичні об’єднання, що охоплюють учасників освітнього процесу певного професійного спрямування, комісії, положення про які затверджено педагогічною радою та наказом по закладу. При закладі за рішенням загальних зборів може створюватися і діяти піклувальна (наглядова) рада. Метою діяльності піклувальної ради є забезпечення доступності загальної середньої освіти для всіх громадян, задоволення освітніх потреб особи, залучення широкої громадськості до вирішення проблем навчання і виховання. Громадське самоврядування в ліцеї
  1. 1. Громадське самоврядування в ліцеї – це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в ліцеї, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами ліцею.
  2. 2. Повноваження, відповідальність, засади формування та діяльності органів громадського самоврядування визначаються спеціальними законами та установчими документами ліцею.